|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Літо, в якому ти розгойдуєшся на гойдалці, заплющуєш очі й сонце м’яко торкається твоїх повік.В якому ти летиш, а час зупиняється. Де бабуся сушить трави на старій скатертині. Літо, в якому бабуся каже: “Буде гроза”, а ти не боїшся. Бо в дитинстві всі грози закінчуються чаєм на веранді, з м’ятою, медом і теплими словами.